Література рідного краю

Веди мене, дорого…..

Знайомство з творчістю Світлани Дворнік.

Тема: ознайомити учнів з основними фактами біографії поетеси, напрямками її поезії, розкрити багатогранність таланту, розвивати вміння аналізувати поетичні твори; формувати розуміння глибини і краси рідного слова; сприяти вихованню високих моральних якостей, естетичних смаків.

Обладнання: фотографії, збірка творів.

Писати вірші треба, як ікони-

З священним трепетом в душі і на устах,

С.Д. Дворнік

Хід  уроку

І.Мотивація навчальної діяльності.

 Слово вчителя. (Звучить українська пісня)

Є на карті Кіровоградщини чудове і неповторне місто Мала Виска

Блакитне безмежжя неба над головою, золоте море колосся, пам'ятники, сучасні обеліски – величні знаки вічного буття нашого народу.

Маловисківщина – це земля, овіяна легендами, край неповторної краси, з мальовничими селами, родючими землями, пишними лісами і гаями. Живуть тут талановиті люди. Це і В. Бровченко, С.Шевченко, І. Рябченко, В. Погрібний, О. Степаненко, Г. Красний, В. Яшан, Т. Андрушко, Л. Коцар, А. Корінь….

Мусимо знати їхні імена, їхню творчість, щоб мати повніше уявлення про свою малу Батьківщину, аби більше цінувати її, трепетніше любити.

Кажуть, що поет сам собі пророкує долю , вибирає свою дорогу …. Якою вона буде? Легкою, всіяною квітами , чи, можливо будуть невдачі, падіння, а потім злети..

Гадаю, що Світлана Дмитрівна також творить свою долю, свою поетичну стежину. Вона у неї щаслива, бо її знають, шанують, віршами зачитуються.

Тому на нашому уроці я хочу познайомити вас із зіркою на поетичному небозводі з Світланою Дмитрівною Дворнік.

Хто ж вона, ця чарівна незнайомка?  (Слайд 1)

ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

(Учні, які мали випереджувальні завдання, представляють свої проекти)

1.    «Біографи» презентують свої роботи:

Орієнтовний зміст повідомлення: Світлана Дворнік народилася 20 січня 1970 року в мальовничому містечку Мала Виска на Кіровоградщині. Закінчила міську середню   школу №3, потім Кіровоградське медичне училище ім. Мухіна за спеціальністю фельдшер-акушер. В 1990 році збулася її мрія з дитинства  - почала працювати на станції «невідкладної швидкої допомоги» в рідному місті. Це здійснення мрії зробило її щасливою людиною, бо, як сама про себе говорить, народилася в білому халаті і з шприцем у руках. З цього приводу одним з найяскравіших спогадів дитинства,це спогад про те, як мама, коли донці було рочків з п'ять, пошила їй справжній білий халат, ковпак, а мамина подруга медсестра подарувала шприц та флакончики від ліків. Це було неперевершене щастя! Тоді й почала «лікувати» дідуся-фронтовика, який віддавав єдиній онуці все тепло своєї душі. Дідусь помер, коли дівчинці було вісім років. Для неї це стало першою в житті непоправною трагедією. І вже тоді прийшло непереборне бажання рятувати людей. Через три роки, «швидкій допомозі» не вдалося врятувати бабусю, яка теж була дуже близькою людиною для онуки. Тоді Світлана й дала собі слово вивчитись на фельдшера і працювати на «швидкій». І як, потім батьки не вмовляли вступати до інституту, своє рішення не змінила - навчання в інституті займало багато часу,а дівчина рвалась на роботу - полегшувати людський біль. А її біль від втрати рідних, які, й досі здається, просто десь далеко поїхали, виливається у вірші, присвячені їм. З 2005-го року, після навчання в інституті за спеціальністю «фізична реабілітація», працює в сфері соціального захисту,завідувачем відділення соціально-медичних послуг територіального центру Маловисківського  району.

           Писати вірші почала ще в дошкільному віці, але це були просто дитячі привітання  мамі та бабусі. Серйозно захопилася поезією  в шкільні роки, ставши спочатку членом шкільного літературного гуртка «Світанок»,а потім районного літоб'єднання «Степова криниця», пізніше - членом обласної спілки письменників. Вперше опублікувалась в шістнадцять років в районній газеті, потім друкувалась в обласній та республіканській періодиці,  часописі «Ятрань» та ін., брала участь в обласних та республіканських літературних конкурсах, дипломант республіканського конкурсу « Гранослов ». В 1994 році вийшла збірочка віршів «Одкровення», в послідуючі роки друкувалась в колективних збірках «Зоря материнства» та ін., брала участь в теле- та радіопередачах,  зльоті молодих літераторів півдня України. В творчому доробку є пісні, написані спільно з композитором-аматором Петром Лойтрою.

Має двох синів - дев'ятнадцяти та одинадцяти років. Крім поезії захоплюється психологією, малюванням, квітникарством. Найбільшим щастям у житті, звичайно є діти, сім'я. Обожнює степ, вітер, українське небо і соняхи.  

2.    «Літературознавці» роблять огляд поетичної  спадщини митця, читають вірші, визначають мотиви творчості. Ідейно-художній аналіз поезій:

«Веди мене, дорого…»

«Батькам»

«Писати вірші треба, як ікони»

«Сон»